- урятований
- [ўр'ато/ванией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
урятований — (врято/ваний), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до урятувати. || урято/вано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. урято/ваний, ного, ч. Той, кого урятували, звільнили від чого небудь … Український тлумачний словник
урятований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
ной — я, ч. За біблійною легендою – праведник, який був урятований разом із сім єю під час всесвітнього потопу і через своїх синів став родоначальником людських рас … Український тлумачний словник
врятований — [ўр ато/ванией] = урятований м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови